Як створити цікаве есе?

Бажаєте написати чудовий твір за день, або навіть кілька годин, але процес все не йде? За допомогою матеріалів, розміщених на нашому сайті, ви не тільки отримаєте повне право створити твір своєї мрії в короткі строки, але й дізнаєтесь, як це зробити не докладаючи надмірних зусиль. Неважливо, буде це твір по якійсь книзі, чи твір про минуле – ви зможете зробити це і отримати схвальні відгуки від викладачів.

Твір: як любити і правильно використовувати аргументи?

Просте аргументаційне есе має бути розділене на чіткі сегменти, три з яких завжди повинні бути присутніми у такій праці:

Вступ

У більшості типів творів ми представляємо тему за допомогою правильної аргументації, тому мета першого абзацу — привернути увагу читача та дати йому кілька вказівок. Початковий абзац, наприклад, твору про козака Швайку, зазвичай містить ряд кроків, що демонструють характер персонажа від більш загальних до конкретних ситуацій, які потрібно розглянути. Хоча чіткої формули для написання вступу немає, найчастіше зустрічаються такі елементи:

• Вступне речення. Перше речення твору про зло, яке приносять гроші тощо, має бути досить цікавим, щоб спонукати читача ознайомлюватись далі з вашою працею. Це речення може бути провокаційним або виступати у ролі головного запитання. У будь-якому з випадків читача необхідно буде ввести в тему і зосередити увагу на тому про що піде мова.
• Формулювання тези (гіпотези). Зазвичай це останнє речення першого абзацу твору по «Украла» Б. Грінченка, або на іншу тему, тому воно служить орієнтиром і представляє ідею, яка буде підтримуватися в усьому есе. Багатьом здається дивним ідея розмістити висновок, який вони зроблять, на самому початку, вважаючи за краще залишити вираз своєї позиції в аргументації для кінця, однак цілком природно і навіть бажано, щоб читач був поінформований про тезу, яка буде підтримуватися у творі про духовне випробування людини тощо.

Зміст: Підтвердження тези/гіпотези.

Після того, як підґрунтя для дискусії було підготовлено у вступі та представлено позицію, яку необхідно прийняти, слідує найрозширеніша частина твору по «Серцю Пітьми» Д. Конрада, або на іншу тему, у якій будуть представлені аргументи, покликані переконати вашу аудиторію. Хороший нарис запевнить аудиторію в тому, що, оскільки певні елементи правдиві, а автор і читач поділяють певні переконання – читач повинен прийняти висновки автора як дійсні. Найпоширеніший спосіб аргументувати тезу — зробити твердження, а потім надати підтримку, докази, приклади для його підтвердження. Також можна почати з короткого викладу прикладів (доказів), а потім зробити висновок. Загальною практикою в аргументативному творі, наприклад, про Другу Світову війну, що автор представляє свої погляди, а потім критично розглядає можливі протилежні точки зору (контраргументи). Також можна почати з викладу точок зору, з якими автор не погоджується, критикувати їх, щоб далі надати місце своїй думці.

Висновки

Зважаючи на те, що у вступі до твору на тему «Жінка у давньогрецькому суспільстві», або на іншу тему, вже було сказано, яка думка буде підтримана, багато авторів-почтківців есе не знають, що написати у висновку. Висновок є дуже важливою частиною есе, оскільки він підсумовує тезу та аргументи на її користь, залишаючи читачеві чітке уявлення про позицію автора. На цьому етапі не рекомендується вводити нові ідеї, які не були розглянуті в есе. Також нерозумно використовувати висновки у творі «Пам'ять серця» тощо, як місце для висловлення власної думки у так званій «відкритій манері» (відкритий фінал, коли автор дозволяє читачу робити власні висновки і припущення), якщо цього не вимагає завдання. Річ у тім, що есе потрібно не лише для того, щоб розповісти читачам, яку позицію автор займає з певного приводу, що він думає, але й переконати аудиторію у слушності своїх аргументів, які вони теж хочуть підтримати чи принаймні ознайомитися. Тому абсолютно неефективно говорити, що будь-яка позиція щодо суб'єкта однаково виправдана. Найбільш часто зустрічаються наступні особливості завершення аргументативного есе:

• Синтез аргументації. На закінчення твору на тему «Доля людини у тоталітарному суспільстві» тощо, автор повинен переформулювати та дуже коротко підсумувати основні положення аргументації.
• Повторне формулювання тези. Автор перефразує та підтверджує важливість тези, оскільки весь нарис обертався навколо її доказу. Дехто вважає, що переписування тези є дуже ефективним риторичним прийомом. Натомість інші вважають, що добре було б переформулювати тезу у висновку.

Заключні речення

Цей розділ означає кінець твору, наприклад, по «Климку» Г. Тютюника та створює остаточне враження для читача. Ось кілька можливих способів написання завершальних речень:

• Обговоріть майбутнє представленої теми. Це може підкреслити важливість есе і допомогти читачеві застосувати нову інформацію або побачити речі більш глобально
• Дайте читачеві щось для роздумів, можливо, спосіб використання думок чи тез з есе у повсякденному житті
• Поверніться до перших речень, щоб надати есе закінченої форми
• Ставте конкретні або загальні запитання, які допоможуть читачеві отримати новий погляд на тему Протягом усього нарису автор повинен пам’ятати про читача, до якого він звертається та тримати в голові його очікування. Беручи до уваги ці речі, робота над твором по культурі Київської Русі, або на іншу тему, буде більш ефективною. Вам задали написати твір по творчості І. Франка? А може Вам потрібно знайти себе у творі на будь-яку іншу тему, але починати таку змістовну і доволі складну працю немає ні часу, ні сил? Команда наших спеціалістів допоможе Вам написати твір без будь-яких «але», виконавши усе згідно з вимогами вашого ВНЗ та здавши працю точно у встановлені вами строки.